Смотреть фильмы онлайн

Сериалы и фильмы онлайн

   
- HD качество

24158ccb

     

Прийшовши до влади, Муссоліні оголосив кіно «найсильнішою зброєю держави». Однак ідеологія захопила кіно не повністю. Завдяки міністру культури Луїджі Фредді, кіновиробництво користувалося значною автономією, а цензура практично обмежувалася документальними та освітніми стрічками. У 1923 році з'явився Інститут кіноосвіти Istituto Luce, в завдання якого входило в першу чергу виробництво новин, вихваляють лідера, прогрес Італії, зростання промисловості і врожай пшениці. До ідеологічної хроніці відносяться «Муссоліні», «У світлі Риму». Найбільший фашистський фільм «Сонце», режисера Алессандро Блазетті, отримав визнання критики, але глядачів зібрав мало. В основі як цього, так і інших фільмів даного періоду лежало оспівування простий фермерської життя і критика капіталізму, заснованого на позиках у землевласників.

Німе кіно, це загальноприйняте позначення кінематографа в перші десятиліття його історії, коли фільми виходили на екрани без синхронно записаного звуку. Саме відсутність доступної технічної можливості запису і синхронного відтворення звуку виявилося найбільш важливою обставиною, яка визначила художню специфіку кінофільмів в цей період. Відсутність у фільмах звуковій мові стало каталізатором пошуку нових можливостей організації образотворчого ряду. Завдяки цьому обмеженню склалася німа школа викладу складного сюжету засобами монтажу, з'явилися титри, основний акторської гри став специфічний вид пантоміми. До початку 1920-х років німе кіно обзавелося широким набором художніх засобів, які зумовили паралельний розвиток кількох напрямків кінематографа як мистецтва.

В начале это были наивные коротенькие сценки, рассчитанные на узнавание зрителем литературных героев. Так персонажи "Мертвых душ" с поклонами группировались вокруг бюста Гоголя, фабула "Идиота" была втиснена в 15-минутную картину, а "Псковитянка" (с участием самого Шаляпина) – в несколько слабо связанных эпизодов. Но уже к 1914-1915 годам появились вдумчиво построенные и выразительно оформленные и сыгранные "Дворянское гнездо", "Бесы", "Война и мир". Лучшим дореволюционным фильмом можно считать "Пиковую даму" режиссера Я. Протазанова с артистом И. Мозжухиным в роли Германа. Международного внимания заслужили большие исторические полотна: "Оборона Севастополя" А. Ханжонкова, снятая на настоящих местах сражений, удачно сочетала игровые сцены с документальными.

Мир в онлайне