Смотреть фильмы онлайн

Сериалы и фильмы онлайн

   
- HD качество

24158ccb

     

Прихід в кіно звуку став зменшувати роль прийомів художньої виразності, що колись була покликана в чому, компенсувати відсутність звуку. Деякі відомі режисери і актори (у тому числі Чарлі Чаплін) виступали проти звукового кіно, або за те, щоб звук не заважав їх образотворчим експериментам, але звук дуже швидко завоював собі місце в кіно, і впродовж 30-х практично всі фільми стали звуковими. Різноманітність художніх прийомів і виразних засобів в кіно падає, зате значно посилюється роль діалогів, несучих головну змістовну і виразну навантаження в досить великій групі фільмів.

Відповідний пристрій було запатентовано ще в 1906 році. Але подальші розробки в цій галузі здійснювалися вже після Першої світової війни. Одночасно з розвитком звукозаписної і ретранслює технологій була вирішена проблема посилення звуку для великих залів. Першою на експеримент вирішується американська фірма Уорнер Бразерс яка в 1926 році випустила фільм Дон Жуан raquo ;, звуки і музика для якого були записані на особливий диск і були відтворені лише в декількох епізодах. На цьому студія не зупиняється і в 1927 першою повністю звуковий картиною був Співак джазу з Елом Джонсоном в головній ролі. Незабаром технологію, що дозволяє записувати звукову доріжку безпосередньо на плівку з фільмом стали застосовувати на всіх кіностудіях того часу.

В течение XX века кинематограф из технической новинки и ярмарочного развлечения превратился в часть повседневной жизни миллиардов людей, в новое искусство, масштабное зрелище, явление культуры и, наконец, в музейное достояние. О сохранении кинолент в последние годы заговорили на равных правах с архитектурными памятниками, произведениями изобразительного искусства, а то и окружающей среды. У музеефикации есть свои плюсы и минусы. Плюс – уважение и внимание общества в целом, минус – угроза исчезновения из реальной художественной жизни. Музей создается тогда, когда его экспонаты безболезненно изымаются из остальной реальности, где им по ненадобности грозит гибель. Искусствоведы представляют кино XX века и как достояние истории (прежде всего в справочно-информационных материалах), и как живо, непрерывно развивающееся явление культуры.

Мир в онлайне