Смотреть фильмы онлайн

Сериалы и фильмы онлайн

   
- HD качество

24158ccb

     

Німе кіно, це загальноприйняте позначення кінематографа в перші десятиліття його історії, коли фільми виходили на екрани без синхронно записаного звуку. Саме відсутність доступної технічної можливості запису і синхронного відтворення звуку виявилося найбільш важливою обставиною, яка визначила художню специфіку кінофільмів в цей період. Відсутність у фільмах звуковій мові стало каталізатором пошуку нових можливостей організації образотворчого ряду. Завдяки цьому обмеженню склалася німа школа викладу складного сюжету засобами монтажу, з'явилися титри, основний акторської гри став специфічний вид пантоміми. До початку 1920-х років німе кіно обзавелося широким набором художніх засобів, які зумовили паралельний розвиток кількох напрямків кінематографа як мистецтва.

Прийшовши до влади, Муссоліні оголосив кіно «найсильнішою зброєю держави». Однак ідеологія захопила кіно не повністю. Завдяки міністру культури Луїджі Фредді, кіновиробництво користувалося значною автономією, а цензура практично обмежувалася документальними та освітніми стрічками. У 1923 році з'явився Інститут кіноосвіти Istituto Luce, в завдання якого входило в першу чергу виробництво новин, вихваляють лідера, прогрес Італії, зростання промисловості і врожай пшениці. До ідеологічної хроніці відносяться «Муссоліні», «У світлі Риму». Найбільший фашистський фільм «Сонце», режисера Алессандро Блазетті, отримав визнання критики, але глядачів зібрав мало. В основі як цього, так і інших фільмів даного періоду лежало оспівування простий фермерської життя і критика капіталізму, заснованого на позиках у землевласників.

Из последующих режиссерских работ Корд в жанре "частной жизни" по историческим персонажам критикой был высоко оценен "Рембрандт" (Rembrandt, 1936), а публикой - "Леди Гамильтон" (That Hamilton Woman/Lady Hamilton, 1941). Поскольку переплетение патриотических мотивов с темой трагической утраты, к тому же лишающей героиню социального статуса, сделало эту мелодраму особенно подходящим настроениям военных лет. После войны доминирующее положение компании Корд стало ослабевать, однако среди 45 фильмов, созданных с ее участием, было немало первоклассных работ. Тонкий знаток кино, Корду умел рассмотреть и поощрить талант. Он очень многое сделал для целого ряда актеров и режиссеров, в частности, для Л. Оливье и К. Рида. К кино абсурду прежде всего относится, конечно, Альфред Хичкок.

Мир в онлайне