Сериалы и фильмы онлайн

     

Німе кіно, це загальноприйняте позначення кінематографа в перші десятиліття його історії, коли фільми виходили на екрани без синхронно записаного звуку. Саме відсутність доступної технічної можливості запису і синхронного відтворення звуку виявилося найбільш важливою обставиною, яка визначила художню специфіку кінофільмів в цей період. Відсутність у фільмах звуковій мові стало каталізатором пошуку нових можливостей організації образотворчого ряду. Завдяки цьому обмеженню склалася німа школа викладу складного сюжету засобами монтажу, з'явилися титри, основний акторської гри став специфічний вид пантоміми. До початку 1920-х років німе кіно обзавелося широким набором художніх засобів, які зумовили паралельний розвиток кількох напрямків кінематографа як мистецтва.

До початку першої світової війни молоде кіномистецтво зміцніло, розвинулося, завоювало визнання. З початком Першої Світової війни діяльність європейського кінематографу призупинилася. Але Голлівуд продовжував знімати різні картини. Особливим успіхом користувалися фільми за участю Ч. Чапліна. Приїжджаючи на коротку відпустку в прифронтовій смузі фільми Чапліна допомагали позбутися спогадів про кошмари окопної життя, артилерійські обстріли, газових атаках і перших повітряних бомбардуваннях.

Первые короткометражные фильмы были продолжительностью около 1,5 минуты и в основном документальные. К 1900 годам длина кинокартин увеличилась до 15-20 минут демонстрации. Усовершенствование съемочной и проекционной техники способствовало дальнейшему улучшению кинематографа. В этот период с усложнением и удлинением сюжета фильмов начинают формироваться жанры кинематографа. Высочайшего собственного расцвета немое кино добивается к +20-м годам, когда оно уже полностью оформляется как самостоятельный род искусства, владеющий своими своими художественными средствами.