Смотреть фильмы онлайн

Сериалы и фильмы онлайн

   
- HD качество

24158ccb

     

Німе кіно, це загальноприйняте позначення кінематографа в перші десятиліття його історії, коли фільми виходили на екрани без синхронно записаного звуку. Саме відсутність доступної технічної можливості запису і синхронного відтворення звуку виявилося найбільш важливою обставиною, яка визначила художню специфіку кінофільмів в цей період. Відсутність у фільмах звуковій мові стало каталізатором пошуку нових можливостей організації образотворчого ряду. Завдяки цьому обмеженню склалася німа школа викладу складного сюжету засобами монтажу, з'явилися титри, основний акторської гри став специфічний вид пантоміми. До початку 1920-х років німе кіно обзавелося широким набором художніх засобів, які зумовили паралельний розвиток кількох напрямків кінематографа як мистецтва.

Відповідний пристрій було запатентовано ще в 1906 році. Але подальші розробки в цій галузі здійснювалися вже після Першої світової війни. Одночасно з розвитком звукозаписної і ретранслює технологій була вирішена проблема посилення звуку для великих залів. Першою на експеримент вирішується американська фірма Уорнер Бразерс яка в 1926 році випустила фільм Дон Жуан raquo ;, звуки і музика для якого були записані на особливий диск і були відтворені лише в декількох епізодах. На цьому студія не зупиняється і в 1927 першою повністю звуковий картиною був Співак джазу з Елом Джонсоном в головній ролі. Незабаром технологію, що дозволяє записувати звукову доріжку безпосередньо на плівку з фільмом стали застосовувати на всіх кіностудіях того часу.

Несмотря на огромный успех "Политого поливальщика", братья Люмьер не стремились делать картины, иллюстрирующие какую-нибудь историю или комический рисунок. Не в зрелищности и не в инсценировке видели они будущее кинематографа. И только Жорж Мельес, которого по праву называют большим волшебником экрана, сумел использовать опыт "Политого поливальщика" для создания оригинальных зрелищных фильмов. Мельес был театральным деятелем – режиссером, актером, продюсером. В период первых люмьеровских киносеансов он возглавлял Театр Робера Удена, названный именем его основателя, великолепного фокусника, мастера иллюзий и волшебных преобразований. Мельес и сам был фокусником и некоторое время занимал пост главы общества иллюзионистов.

Мир в онлайне