Смотреть фильмы онлайн

Сериалы и фильмы онлайн

   
- HD качество

24158ccb

     

Німе кіно, це загальноприйняте позначення кінематографа в перші десятиліття його історії, коли фільми виходили на екрани без синхронно записаного звуку. Саме відсутність доступної технічної можливості запису і синхронного відтворення звуку виявилося найбільш важливою обставиною, яка визначила художню специфіку кінофільмів в цей період. Відсутність у фільмах звуковій мові стало каталізатором пошуку нових можливостей організації образотворчого ряду. Завдяки цьому обмеженню склалася німа школа викладу складного сюжету засобами монтажу, з'явилися титри, основний акторської гри став специфічний вид пантоміми. До початку 1920-х років німе кіно обзавелося широким набором художніх засобів, які зумовили паралельний розвиток кількох напрямків кінематографа як мистецтва.

Из последующих режиссерских работ Корд в жанре "частной жизни" по историческим персонажам критикой был высоко оценен "Рембрандт" (Rembrandt, 1936), а публикой - "Леди Гамильтон" (That Hamilton Woman/Lady Hamilton, 1941). Поскольку переплетение патриотических мотивов с темой трагической утраты, к тому же лишающей героиню социального статуса, сделало эту мелодраму особенно подходящим настроениям военных лет. После войны доминирующее положение компании Корд стало ослабевать, однако среди 45 фильмов, созданных с ее участием, было немало первоклассных работ. Тонкий знаток кино, Корду умел рассмотреть и поощрить талант. Он очень многое сделал для целого ряда актеров и режиссеров, в частности, для Л. Оливье и К. Рида. К кино абсурду прежде всего относится, конечно, Альфред Хичкок.

По закінченню війни кінематограф відновив свою діяльність. Також кінематографісти почали знімати фільми на військову тематику, відображаючи в своїх картинах події Першої Світової війни. Найбільш відомими картинами стали «Сьоме небо» і «Чотири вершники Апокаліпсису». У 20-х роках в Європі на діяльність кінематографа сильний вплив чинила політика. Через утиску різними політичними організаціями, більшість європейських режисерів емігрувало в США. Наприкінці 20-х років у Європі сформувалися три основні політичних напрямків. Це фашизм, нацизм і комунізм. Кожен напрямок використовувало різні засоби пропаганди своєї політичної ідеології. Кінематограф винятком не став.

Мир в онлайне