Смотреть фильмы онлайн

Сериалы и фильмы онлайн

   
- HD качество

24158ccb

     

Современный период в голливудском кино начался в конце 1960-х годов с развалом студийной системы. Интерес к традиционным, шаблонным студийным фильмам с участием звезд неуклонно падал, и многие даже большие киностудии были поставлены на грань разорения. Студийные боссы удивлялись тому, какое кино хочет видеть зритель, и начались эксперименты. Среди молодых режиссеров, которым был дан шанс продемонстрировать свои способности, оказались Джордж Лукас, Стивен Спилберг, Мартин Скорсезе, Френсис Форд Коппола, Брайан Де Пальма. И именно эта группа режиссеров сформировала современный кинематограф в том виде, в каком он вошел в XXI век. Их фильмы в конце 1960-х и начале 1970-х имели огромный успех, именно из-за них возникло слово "блокбастер". Руководители больших студий стали доверять молодым режиссерам, приглашать их для съемок стало модно. тем более что они, выйдя из киношкол и маленьких студий, умели укладываться в очень небольшие бюджеты. Мощная волна нового, необычного, откровенного кино 1970-х увлекла зрителей и в голливудском кино началась новая эпоха.

По закінченню війни кінематограф відновив свою діяльність. Також кінематографісти почали знімати фільми на військову тематику, відображаючи в своїх картинах події Першої Світової війни. Найбільш відомими картинами стали «Сьоме небо» і «Чотири вершники Апокаліпсису». У 20-х роках в Європі на діяльність кінематографа сильний вплив чинила політика. Через утиску різними політичними організаціями, більшість європейських режисерів емігрувало в США. Наприкінці 20-х років у Європі сформувалися три основні політичних напрямків. Це фашизм, нацизм і комунізм. Кожен напрямок використовувало різні засоби пропаганди своєї політичної ідеології. Кінематограф винятком не став.

Прийшовши до влади, Муссоліні оголосив кіно «найсильнішою зброєю держави». Однак ідеологія захопила кіно не повністю. Завдяки міністру культури Луїджі Фредді, кіновиробництво користувалося значною автономією, а цензура практично обмежувалася документальними та освітніми стрічками. У 1923 році з'явився Інститут кіноосвіти Istituto Luce, в завдання якого входило в першу чергу виробництво новин, вихваляють лідера, прогрес Італії, зростання промисловості і врожай пшениці. До ідеологічної хроніці відносяться «Муссоліні», «У світлі Риму». Найбільший фашистський фільм «Сонце», режисера Алессандро Блазетті, отримав визнання критики, але глядачів зібрав мало. В основі як цього, так і інших фільмів даного періоду лежало оспівування простий фермерської життя і критика капіталізму, заснованого на позиках у землевласників.

Мир в онлайне