Смотреть фильмы онлайн

Сериалы и фильмы онлайн

   
- HD качество

24158ccb

     

Німе кіно, це загальноприйняте позначення кінематографа в перші десятиліття його історії, коли фільми виходили на екрани без синхронно записаного звуку. Саме відсутність доступної технічної можливості запису і синхронного відтворення звуку виявилося найбільш важливою обставиною, яка визначила художню специфіку кінофільмів в цей період. Відсутність у фільмах звуковій мові стало каталізатором пошуку нових можливостей організації образотворчого ряду. Завдяки цьому обмеженню склалася німа школа викладу складного сюжету засобами монтажу, з'явилися титри, основний акторської гри став специфічний вид пантоміми. До початку 1920-х років німе кіно обзавелося широким набором художніх засобів, які зумовили паралельний розвиток кількох напрямків кінематографа як мистецтва.

У 30-х роках, з приходом націонал-соціалістичної партії до влади, кіно піддалося повному контролю з боку уряду. Понад півтори тисячі видних кінодіячів емігрували з країни. Через зростаючій антисемітської політики багато кінематографістів єврейського походження були змушені припинити свою роботу. Деякі не підкорилися режиму і пізніше були страчені в концтаборах. Змогли зберегти свою діяльність лише ті режисери, які співпрацювали з владою.

В этот период кинематограф стал неотъемлемой частью жизни общества. В 1953 году началась эра широкоэкранного формата, съемки с декорациями и обратная проекция (съемка актеров на уже отснятом фоне) уступили место натурным съемкам, а позже появился и стереофонический звук. В результате родилась целая серия "блокбастеров" (по названию авиабомбы большого калибра) – длинных, дорогих зрелищ. В 1950-е годы такие признанные звезды как Кэри Грант и Джеймс Стюарт еще больше укрепили свое положение. Появились и новые, среди них – Марлон Брандо, Джеймс Дин и Мэрилин Монро. А в Европе в своих лучших проявлениях кино демонстрировало глубокую художественность и серьезность.

Мир в онлайне