Сериалы и фильмы онлайн

     

В самых ранних фильмах (приблизительно к 1908) действие, запечатлеваемое на пленке, снималось большими кусками, соединялись друг с другом надписями, которые его объясняли. Киноаппарат, как правило, снимал с одной точки, рисуя изображения в общесредних планах, охватывающих пространство, примерно равную сценической площадке. Постепенно в кинематографе стали внедрять различные технологии съемки, разработанные самими кинематографистами, а также появилось такое понятие как монтаж видеопленки. Актеры пользовались техникой театрального исполнения, пытаясь, однако, восполнить отсутствие звучащего слова подчеркнутой мимической игрой.

Среди репортажных съемок братьев Люмьер была одна инсценированная лента – предвестник художественных фильмов, знаменитый "Политый поливальщик". Вероятно, замысел его навеян "юмористическим повествованием в девяти рисунках" Эрмана Вожеля, включенным в альбом Округа (1887 год). Несложная история о умышленно наступившем на водопроводный шланг мальчике стала темой первой художественной картины со сценарием и актерами (хоть и любителями).

По закінченню війни кінематограф відновив свою діяльність. Також кінематографісти почали знімати фільми на військову тематику, відображаючи в своїх картинах події Першої Світової війни. Найбільш відомими картинами стали «Сьоме небо» і «Чотири вершники Апокаліпсису». У 20-х роках в Європі на діяльність кінематографа сильний вплив чинила політика. Через утиску різними політичними організаціями, більшість європейських режисерів емігрувало в США. Наприкінці 20-х років у Європі сформувалися три основні політичних напрямків. Це фашизм, нацизм і комунізм. Кожен напрямок використовувало різні засоби пропаганди своєї політичної ідеології. Кінематограф винятком не став.